Найближчим часом Полтавщина має отримати нового губернатора, адже з 18 листопада, після відставки Віктора Бугайчука, регіон працює без керівника. «Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» спробував допомогти майбутньому очільнику регіону, запитавши порад в експертів: колишніх керівників Полтавщини та політичних діячів, знаних в нашому регіоні.

Усім ми ставили три однакових питання.

 

Михайлюк Ігор Богданович – екс-секретар Полтавської міської ради (1996-1997 рр. та 1998-2005 рр.), заступник голови міської ради м. Полтави (1997-1998 рр.).

 

– Які перші кроки має зробити новий голова ОДА?

– Перш за все, щоб йому була Божа благодать і Покрова Пресвятої Богородиці, і здоров’я кріпке було. Бо без цього він нічого не зможе зробить. А якщо серйозно, то я би міг на це питання відповідати тільки через призму власного досвіду роботи в органах місцевого самоврядування. І як на мене, то в цьому контексті надзвичайно важливою є теза про децентралізацію влади.

З власного досвіду я переконаний, що основою всієї організації влади в суспільстві повинна слугувати громада. І якщо про це говорити, то заслуговує на повагу повернення до колись вже пройденої теми управління в органах місцевого самоврядування, коли є ради, які формуються як представницький орган територіальної громади, є виконавчі комітети, головою якого за погодженням з радою призначається той чи інший член територіальної громади. А голова обирається депутатами на сесійному засіданні першої сесії новообраного представницького органу.

Але крім цього повинні бути не просто задекларовані в сьогоднішній Конституції тези щодо матеріального, фінансового, майнового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, а підкріпленні конкретними цифрами і фактами. Безумовно насамперед це можливість формування більшості. Для мене, наприклад, не зовсім зрозумілим є коли всі бюджети формуються зверху вниз. Мені здається, що бюджети мають формуватися знизу догори.

Кожна територіальна громада має чітко розуміти свої права і повноваження, і нормативи відрахувань у державний бюджет, бо держава є державою, і вона повинна залишатися і мати під собою ті стратегічні напрямки діяльності, такі як оборону, металургія. А все інша повинно бути віддано в повноваження органам місцевого самоврядування.

Мені не зрозуміло, як, коли я працював, Кабмін встановлював розмір місцевого податку по самовільному вигулу собак. Кому видніше, який це має бути розмір, Кабміну чи місцевій раді, або голові місцевої громади? Мені здається голові громади видніше які собаки у нього бігають, скільки їх і який це повинен бути розмір.

Якщо конкретно до Полтави, то ми маємо виходити з того, що Полтава є духовною столицею України, і мати певну ідеологію щодо цього, яка б об’єднувала громаду через представницькі органи як єдине ціле. І губернатор повинен, розуміючи це, виступати консолідуючою основою організації діяльності громад, бути завжди в контакті, йти назустріч і допомагати громадам вирішувати нагальні проблеми сіл, селищ, міст, тоді і в області все буде добре.

Тому я би побажав, щоб новий губернатор на рівні державних інституцій відстоював і впроваджував ідеологію децентралізації влади і передання більших повноважень органам місцевого самоврядування, був завжди в контакті з ними на теренах Полтавщини, і своїми діями допомагав організаціям.

– Від яких помилок порадили б уберегтися?

– Від надмірної централізації регіональної влади в одних руках. І надмірної самовпевненості. Треба більше слухати людей, з ними спілкуватися, аналізувати і, маючи важелі впливу, діяти в контексті ідеології нинішнього Президента, його правильної риторики і тез стосовно органів місцевого самоврядування і децентралізовувати їх конкретними справами, без надмірної самовпевненості.

– Що треба змінити в інформаційній політиці області?

– Треба, насамперед, об’єктивно інформувати. Просто бути об’єктивним. Не хизуватися тим, що ти є губернатором, а показувати свою роботу через призму конкретних справ. У нас колись з Анатолієм Тиховичем Кукобою було гасло: «До дня міста кожен має зробити конкретну справу». І в рамках міста їх має бути не менше 1-2 реальних справ: чи то супрунівський або решетилівський міст, чи то Палац дозвілля «Листопад», чи то реставрація Каштанової алеї, чи то зробити новий підземний перехід, чи відкрити нову школу. І через призму конкретних справ показувати свої дії щодо забезпечення реалізації програми президента.

І побільше спілкуватися з людьми, допомагати їм. Бо велика політика, я переконаний, починається зі зламаного крану в квартирі або з розбитого асфальту – з маленьких людських індивідуальних проблем. Чим більше ти будеш допомагати конкретним людям з вирішенням цих проблем і, не хизуючись, показувати це в ЗМІ, тим буде краще.

 

«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства»